Несподівана знахідка гравітаційно-хвильового детектора (прототип LISA)
LISA Pathfinder почала робота у 2016 році перевершила всі найсміливіші очікування вчених.
Це видатна місія в усіх аспектах починаючи з розробки обладнання і закінчуючи роботою в космосі.
LISA Pathfinder запускалася як місія демонструє технологію для майбутньої Мессі або за величезної космічної гравітаційно-хвильової обсерваторій.
Гравітаційні хвилі це складки на тканині простору-часу.
Вони можуть бути шириною в одну мільйонну діаметра атома і були передбачені Альбертом Ейнштейном більше сотні років тому.
Вони виникають при грандіозних космічних катаклізмів таких як вибухи зірок або зіткнення чорних дір.
LISA Pathfinder була запущена в тому ж році коли гравітаційно-хвильової детектор лігу підтвердив існування гравітаційних хвиль.
Тоді це були хвилі від злиття двох чорних дір, але майбутня місія лізу зможе виявляти гравітаційні хвилі від набагато більш масштабних подій на зразок у зіткнення галактик.
LISA Pathfinder - це дивовижний апарат.
Два металевих куба в невагомості екрановані від будь-яких взаємодій.
Крім графіка даних з безпрецедентною точністю LISA піде далі, адже вона буде складатися не з одного, а з цілих трьох апаратів синхронізованих між собою.
Головна різниця між лісу і чи sopa spender в довжині плеча по Сендеро.
Два куби з золота і платини розташовані поруч всього в 40 сантиметрів один від одного орліса їх будуть розділяти два з половиною мільйони кілометрів це 7 відстаней від землі до місяця що зробить прилад набагато більш чутливим ніж будь-які детектори на землі.
Однак безпрецедентна точність апарату знаходить своє застосування не тільки в пошуку гравітаційних хвиль, а і в дослідженні нашої сонячної системи.
Сонячна система упала на камені, але не всі з них великі.
Пилові частинки колишні частинами астероїдів і комет і мають розміри менше піщинки подорожують по сонячній системі на швидкості до 60 тисяч кілометрів на годину.
Самою глибокі знання про ці метеороїдів були отримані за допомогою їхніх спостережень біля землі, але правильне використання даних місії LISA Pathfinder, а могли вивчити метеороїди на відстані мільйонів кілометрів.
Запущена 2015 році і пропрацювали два роки LISA Pathfinder це місії європейського космічного агентства.
Як вже було сказано вона лише продемонструвала технології для майбутньої космічної гравітаційно-хвильової обсерваторію Ліза - інструменту для виявлення брижів простору-часу виникають серед іншого під час злиття чорних дір.
LISA Pathfinder показала що ми навчилися стабілізувати інструменти в просторі краще ніж під час будь-якої іншої місії.
Нам вдалося зменшити вплив будь-яких сил на детектор і до мільйонних і навіть мільярдних часток тієї гравітації яку ми відчуваємо на землі.
Це було досягнуто за допомогою ізоляції інструментів від збурень в оточенні в тому числі випадкових зіткнень з мікрометеоритами.
Кожне зіткнення злегка штовхала апарат він моментально стабілізувався за допомогою двигунів.
За час роботи місії наукова команда визначила вивчила 54 зіткнення, вони зображені у вигляді жовтих точок.
LISA Pathfinder працювала в точці Лагранжа l1 система земля-сонце - точки гравітаційного балансу розташовані в мільйонах кілометрів.
Це не вивчена раніше область виявилася зручною для дослідження розподілу пилу в Сонячній системі.
Наукової команді крім основних завдань місій вдалося визначити області зіткнення апарату з порошинами якої відзначені фіолетовим.
Спостереження цілком сходяться з припущеннями про те звідки беруться виявлені біля землі мікро метеороїди.
Переважно вони утворюються близько кінець сімейства Юпітера начебто 9 перед Темпел 1 103 Хартлі і 67 Чурюмова-Герасименко це головне бруднулі.
Додатковий внесок вносять довгоперіодичні комети і начебто комети Галлея.
Отримання таких знань допоможе апаратом в майбутньому визначати уникати потенційно небезпечних областей внутрішньої сонячної системи.
Ми також краще зрозуміємо як поводиться пил в інших планетарних системах що спростить пошук екзопланет, адже були їх затуляє.
Ну а також техніка буде використано в інших місіях з найточнішим інструментами.
Кожне зіткнення з мікроскопічної кам'яної порошиною - це поповнення скарбнички знань про сонячну систему.
Розбивати цю скарбничку ніхто не планує, але ми можемо в неї регулярно заглядати.
