Звідки береться запах тіла
Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.
Їдкий запах цибулі, сиру і котячої сечі з нотками... чого-чого? мокрої кози?
Більшості з нас достатньо й частки секунди, щоб відчути зазвичай неприємний і характерний запах тіла.
Це напрочуд складне явище, яке залежить від спадковості, віку, дієти, та гігієни.
То що ж являє собою цей запах?
Звідки він береться?
Чи можемо ми з ним що-небудь зробити?
Нам потрібні дві речі, щоб створити цей знайомий запах.
Наші власні виділення в пахових ділянках і бактерії, які живляться компонентами цих виділень.
Більшість людей асоціює запах тіла з потом.
І піт насправді є важливою частиною цієї головоломки.
Мільйони потових залоз в організмі діляться на два типи:
1. екринові залози, розміщені практично по всій поверхні шкіри; вони виділяють рідину, що складається переважно з води та солі;
2. апокринові залози, на відміну від екринових, розвиваються під час статевого дозрівання під пахвами й в кількох інших ділянках тіла; піт, який вони секретують, містить багато білків і жирів.
Самі по собі ці виділення, як правило, не мають запаху, але тут в дію вступають бактерії.
Кожен квадратний сантиметр нашого тіла буквально вкритий тисячами бактерій.
Багато мікроорганізмів процвітають в вологому середовищі, на кшталт наших пахв.
Там ви можете знайти близько мільйона бактерій на квадратний сантиметр, і це одна з найбільших концентрацій бактерій на поверхні шкіри.
У цьому скупченні мікроорганізмів можна знайти багато видів, як от коринебактерії, стафілококи, мікрококи й інші.
Коли ці бактерії харчуються білками й жирами у виділеннях апокринових потових залоз, вони перетворюють речовини, які спочатку не мали запаху, на сполуки, які можуть мати неприємний запах.
Деякі сполуки можуть містити сірку, що дає запаху тіла цибулевий аромат.
Карбонові кислоти в суміші додають до її запаху нотки сиру.
Ці молекули з пахв доносяться і втягуються з повітрям всередину носа, де вловлюються і визначаються нюховими рецепторними клітинами.
Ці клітини здатні розпізнавати молекули запаху в концентраціях, що не перевищують однієї молекули на мільйон.
То що ж визначає інтенсивність запаху вашого тіла?
Все залежить від популяції мікроорганізмів, які постійно живуть в пахвах, і поживних речовин, якими ваші залози забезпечують життєдіяльність цих мікробів.
Ваші гени впливають на хімічний склад і кількість утворених речовин.
Тож в різних людей набір компонентів може відрізнятися.
Насправді варіант гена, який практично усуває запах тіла, зустрічається у людей зі східноазійським походженням.
Адреналін збільшує співвідношення виділень між апокриновими та екриновими залозами, тому запах тіла може посилюватися, коли ви нервуєте.
Бактеріальний склад і концентрація також варіюються між окремими людьми й теж мають значення.
Навіть те, що ви їсте, має незначний вплив на те, як ви пахнете.
Отже, як нам впоратися з неприємним запахом тіла?
Миття пахв водою з милом звісно допомагає, але не усуває всіх бактерій, оскільки багато з них живуть в більш глибоких шарах шкіри.
Дезодоранти, навпаки, пригнічують активність бактерій і водночас маскують запахи.
Антиперспіранти утворюють невеликі своєрідні гелеві затички, які блокують вивідні потоки потових залоз, висушуючи таким чином пахви.
І в той час, як ми продовжуємо боротися із запахом тіла, вчені намагаються краще його дослідити.
Нам невідомо, чому мозок інтерпретує ці специфічні запахи як огидні або відразливі, але деякі дослідники припускають, що виділення з-під пахв можуть грати й позитивну роль, наприклад, для зміцнення соціальних зав’язків і як засіб хімічної комунікації.
Ми поки не знаємо, чи це насправді так, тож запах тіла залишається всього лише смердючою частиною людського життя.
