Джеймс Вебб: телескоп, що переверне астрономію

Зі сходом Сонця над Гвіанським космічним центром команда проводить останні перевірки стану ракети Аріан і її корисного навантаження.
Телескоп імені Джеймса Вебба — пріоритетний науковий проєкт НАСА.
Його було створено для того, щоб зазирнути у минуле, в той час, коли з’явилися перші зорі та галактики, понад 13,5 мільярдів років тому.
Революційні можливості телескопа імені Джеймса Вебба дадуть можливість почати нову еру відкриттів.
За лічені секунди до старту рідинний ракетний двигун Аріан-5 ввімкнеться на повну силу, до нього приєднаються два твердопаливних прискорювача, і — є підйом!
Телескоп Вебб нарешті рухається до цілі.
Результат багатьох років досліджень тисяч учасників команди зі Сполучених Штатів, Канади та Європи.
Апарат пронесеться через щільні шари атмосфери практично вертикально.
Після досягнення максимального прискорення бокові прискорювачі буде скинуто, вони впадуть до Атлантичного океану.
В розрідженій атмосфері захист телескопу не потрібен, ми скидаємо головний обтікач.
Проходячи через атмосферу, перший ступінь Аріан-5 використовує все паливо і відключається.
Пустий елемент ракети відділяється від другого ступеня.
Між цим моментом та включенням другого ступеня траєкторію Вебба направлено трохи вниз, він прискорюється над Атлантичним океаном.
Є запалення двигуна другого ступеня, шлях до точки Лагранжа Л2 продовжується, він більше не перерветься.
Відкритий телескоп дуже крихкий, його треба захищати від сонячного тепла.
Щоб уникнути перегріву та пошкоджень, ми проводимо точно розраховане обертання — так ми збережемо апарат.
Під кінець польоту обертання припиняється і Вебб виходить на заплановану орбіту.
Після відділення від другого ступеня Аріан телескоп продовжує подорож на власному двигуні.
Залишається останній крок до фінальної точки в півтора мільйона кілометрів від дому.
Незабаром, телескоп переверне нову сторінку відкриттів.
Повернемося в момент, де телескоп відділяється від другого ступеня.
Біля кільця біля Землі знизу зліва демонструє орбіту телескопа імені Габбла.
Зараз апарат перетинає геостаціонарну орбіту, на якій знаходяться супутники зв’язку.
Першим в роботу вступає сонячна панель телескопа.
До кінця місії вона буде забезпечувати всі потреби апарата в електроживленні.
Бортова система керування постійно перевіряє положення апарата, температурний режим і живлення повинні відповідати планам.
Щоб не забруднити дзеркала, маневрові двигуни поміщено на звернений до Сонця бік
Траєкторія така, що гальмувати не вийде, тому телескоп потрібно розгорнути до Сонця.
Якщо будуть потрібні корекції, їх необхідно провести на початку польоту, це дозволить зберегти паливо.
Після завершення корекції на траєкторії, обсерваторія перетинає місячну орбіту.
Розгортання телескопа починається з розкриття кріплень сонячного щита.
Спеціальна вежа відокремлює телескоп з усіма інструментами від щита.
Тепер черга заднього якоря.
Ключовий етап, необхідний для економії палива.
Ця структура дозволяє збалансувати тиск сонячного світла на центр мас телескопа.
Коли кріплення сонячного щита розгорнулося, знімаються рамки його мембрани.
З моменту фінального складання в цеху Нортроп Грамман вони утримували щит в зібраному вигляді.
Зі щита знімається захисна плівка, тепер він може бути розгорнутий.
Знято захист біля основи.
Висуваються щогли.
Щит починає набувати свою форму шестикутника, розміром з тенісний корт.
Тепер пора натягнути мембрани сонячного щита.
Кожна з них тонша за людську волосину, витягується до свого кута і приймає унікальну форму.
Конструкція забезпечує охолодження до -230 градусів за Цельсієм.
Повітря в такому холоді стає рідким.
Найближчий до Сонця шар нагріватиметься до майже 90 градусів.
Майже точка кипіння води.
Різниця більше ніж в три сотні градусів.
Справжня пісня льоду та полум’я.
Тепер в тіні щита інструменти обсерваторії продовжують охолодження до своїх кріогенних температур.
В цей час, після натягу всіх мембран, вторинне дзеркало висувається на свою позицію, де його буде жорстко закріплено.
Розкривається задній радіатор, який дозволить інструментам скидати зайвий нагрів якомога далі від телескопа.
Для місії дуже важливо позбуватися надлишкового тепла, яке не має перекривати слабкі інфрачервоні сигнали космосу.
На своє місце переміщаються бічні частини дзеркала.
Цей етап завершує розгортання телескопа.
Поки телескоп продовжує подорож до робочої орбіти навколо Сонця, або до точки Л2, він продовжує охолоджуватися до встановлених кріогенних температур.
Через 29 діб після старту орбіта коригується.
Телескоп виходить на гало-орбіту.
Це ключова частина всієї місії.
Точка Л2 системи Сонце-Земля синхронізована з рухом Землі навколо нашої зірки.
Тут, на відстані півтора мільйона кілометрів від Землі, Вебб застрахований від температурних перепадів і затемнень.
Окрім того, найяскравіший об’єкти — Сонце, Земля і Місяць — приховані сонячним щитом.
Темне, холодне і стабільне оточення телескопа дозволяє Веббу приступити до його місії.
Як тільки дзеркала і датчики охолоджені достатньо, можна починати дослідження хвильового фронту й управління.
Ці операції необхідні для того, щоб встановити кожне з рухомих дзеркал телескопа в правильне положення.
Після завершення юстування команда проводить останні перевірки наукових інструментів.
Всі дії зайняли близько 160 діб з моменту запуску.
Тепер починається наука.
Так ми отримаємо перший проміжний підсумок роботи тисяч учасників проєкту зі Сполучених Штатів Америки, Канади та Європи.
Користуватися отриманими даними й вивчати всесвіт зможуть астрономи з усього світу.
Телескоп імені Джеймса Вебба проривний проєкт, відкриття якого перепишуть підручники й надихнуть наступні покоління інженерів і вчених.
Цей революційний інструмент вперше в історії дозволить поглянути на народження перших зірок і галактик.
Почне нову еру відкриттів.