ГМО та генетична інженерія: усі «за» і «проти»

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

ГМО є однією з найбільш дискусійних наукових тем.
Генетична інженерія використовується у багатьох сферах, але навіть не зважаючи на те, що в медицині, наприклад, ГМ-інсулін широко використовується,
Дебати стають гарячішими, якщо справа торкається їжі або агропромисловості.
То ж чому?
Чому до однієї й тієї ж речі таке різне ставлення?
Спробуємо дістатися кореня проблеми та дослідити факти, страхи та майбутнє ГМО.
Людина тисячі років генетично модифікувала рослини та тварин.
Мабуть, декілька з твоїх рослин мали дуже добрий врожай.
Мабуть, один з твоїх вовків був особливо вірним тобі.
Тому ти зробив розумну річ — та виростив рослини та тварин, які мали ліпші якості для тебе.
Якості — це прояв генів.
Тож з кожним поколінням ці гени проявляються все більше.
Після тисяч років майже кожна рослина та тварина навколо дуже відрізняється від свого дикого предка.
Якщо люди увесь цей час міняли гени для своєї вигоди, чим відрізняється "Генетично модифікований організм", або ГМО?
Штучний відбір — це просто надія на вдачу.
Генетична інженерія виключає цей фактор. Ми можемо вибирати такі якості, які ми хочемо.
Зробити фрукт більшим...
зробити захищеним від шкідників і таке інше...
Тож чому люди налаштовані проти них?
Почнемо з однієї з найбільш поширених помилкових думок щодо ГМО...
Ген розповсюджується, що означає, що ГМ-рослини можуть змішуватися зі звичайними та вносити нові небажані характеристики до них.
Існує метод, що може гарантувати неможливість цього, але він також засуджується.
Обмежене насіння.
Ідея в тому, щоб з них росли безплідні рослини, що змушуватиме фермерів купувати нове насіння кожного року.
Одначе, сам концепт викликав суспільний резонанс, що зупинило втілення цієї технології.
Це повертає нас до випадкового поширення змінених генів.
Були випадки, коли ГМО росли не там, де були посаджені, а сліди модифікованих генів були знайдені у рослин з інших полей.
Але ГМ-рослини не можуть повністю жити у диких умовах.
Багато рослин самозапилюються, вони повинні бути схожими, щоб схрещуватися.
Є також методи, як-от буферні зони, що дозволяють по максимуму стримувати небажане схрещування.
Але якщо це можливо само по собі, щоби ГМО схрещувалися з не-ГМО...
Є набагато важливіше питання.
Чи відрізняється їжа з ГМО та з не-ГМО рослин?
Це питання викликає велике занепокоєння з самого початку.
Їстівні ГМ-рослини перевіряються на можливі ризики, а результати перевіряються багатьма інстанціями.
Після більш як 30-ти років і тисяч досліджень, наука розібралася.
Їсти рослинне ГМО не більш небезпечно, ніж їх не-ГМО еквіваленти.
Але не сприймайте наші слова просто як щиру правду, літературні джерела та інші докази є в описі до відео.
Але що щодо рослин, які були модифіковані, щоби бути токсичними?
Наприклад, БТ-рослини.
Ген, взятий в бактерії Bacillus Thuringiensis, дозволив зробити рослини, що виробляють білок, руйнуючий травну систему окремих комах.
Рослина робить свій власний пестицид.
Комахи, які їдять її, помирають.
Це звучить тривожно!
Оприскувальні пестициди можна змити.
У той час, як отрута БТ-рослин всередині їх.
Але насправді це не так вже й страшно.
Отрута — це насправді питання відносності.
Що є безпечним для одного виду, може вбити інший.
Кава, наприклад, — це отрута, що вбиває комах, але вона безпечна для нас.
Або взяти шоколад: він небезпечний для собак, але є таким задоволенням для людей.
ВТ-рослини виробляють білок, що є отруйним тільки для особливої структури травної системи комах, але абсолютно не завдає шкоди нам.
Є також протилежний підхід.
Рослини, що спроєктовані бути стійкими до певних вбивачів бур'янів.
Таким чином, фермери можуть без застережень використовувати їх, щоби вбивати бур'яни, і це не зашкодить корисним рослинам.
Тут ми підходимо до темної сторони ГМО.
Для пестицидної промисловості вони — великий бізнес.
Більш за 90% усіх культур в ЗША стійкі до гербіцидів, найбільше — до гліфосфату.
Як результат, використання гліфосфату виросло в рази.
Це не так й погано, гліфосфат набагато менш шкідливий для людей, ніж інші гербіциди.
Тим не менш, це означає, що фермери мають стимул покладатися тільки на цей метод, не вдаючись до більш збалансованих засобів боротьби з бур'яном.
Це одна з найбільших проблем в обговоренні ГМО.
Більша частина критики цієї технології — це насправді критика сучасного сільського господарства та методів великих корпорацій, що контролюють харчову сферу.
Ця критика не тільки вірна, але й важлива.
Нам потрібно привести сільське господарство до більш стійкої моделі.
ГМО як технологія — насправді, наш союзник у цій боротьбі. Воно допомагає захищати природу та мінімізувати втручання у навколишнє середовище.
Подивімося на позитивні приклади.
Баклажан — важлива рослина у Бангладеші, але часто великі врожаї руйнуються шкідниками.
Фермерам доводиться покладатися суто на пестициди.
Це не тільки дорого,
Фермери також часто хворіють.
Введення нового ГМ-баклажану у 2013 зупинило це.
Білок БТ, про який ми говорили, ефективний вбивач комах, але безпечний для людини. Він був вбудований у рослину.
Це зменшило використання інсектицидів більш ніж на 80%. Здоров'я фермерів поліпшилося, а їх доходи суттєво виросли.
Також, іноді використання ГМ — єдиний вихід.
У 1990-ті виробництво папаї у Гаваях було атаковано вірусом кільцевої плямистості, що загрожував винищити усю гавайську папаю.
Рішенням була модифікована папая, що була стійкою до вірусу. Якби не це, національне виробництво папаї могло зникнути.
Всі ці історії показують дуже вузьке застосування. 99% усіх ГМО, які ми використовуємо, виробляють пестициди або є стійкими до них.
Ми можемо зробити набагато більше. Вчені працюють над ГМО, яке поліпшує нашу дієту.
Рослини, що виробляють більше різноманітних поживних речовин, як-от фрукти з вищим вмістом антиоксидантів, що допомагають нам боротися з хворобами...
... або рис з додатковими вітамінами.
Взагалі, ми намагаємося спроєктувати рослини, більш стійкі до зміни клімату, рослини, що ліпше адаптуються до погоди та екстремальних умов, роблячи їх стійкими до засух та повенів.
ГМО могли б не тільки зменшувати вплив на навколишнє середовище, а й активно допомагати захищати його.
Вчені працюють над культурами, що здатні поглинати азот з повітря, як мікроби.
Азот — це важливе добриво, але його сполуки забруднюють підземні води та прискорюють зміну клімату.
Рослини, які б поглинали азот, могли б вирішити дві проблеми за раз.
Надмірне використання добрив у розвинутих країнах, а також їх нестачу у країнах, що розвиваються.
Ми могли б навіть модифікувати рослини, щоб вони стали суперефективними поглиначами вуглекислого газу, як-от американський каштан, щоби пом'якшити й навіть зупинити зміну клімату.
З інструментами, які ми маємо сьогодні, перешкодою є тільки наша уява.
Світ з'їдає 5 мільйонів кілограмів їжі кожного дня.
ООН припускає, що нам знадобиться приблизно на 70% більше до 2050 року.
Ми могли б вирощувати цю їжу, вирубуючи все більше і більше лісів, щоби зробити поля та пасовища, та використовувати тільки пестициди.
Або ж ми можемо знайти засіб робити це на землі, що ми вже маємо — з ефективнішими методами, як-от ГМ-культури.
Розвиток сільського господарства замість його розширення означає, що ГМО можуть стати новою органічною їжею.
Кількома словами, ГМО мають потенціал не тільки суттєво змінити сільське господарство, але й послабити ефекти нашого власного безвідповідального ставлення.
ГМО могли б бути нашою найпотужнішою зброєю для збереження біосфери.