Від ДНК до білків

Живі організми синтезують білки з амінокислот на основі інформації, закодованої в генах.

Це - клітина, основна одиниця всіх живих тканин.
У більшості людських клітин є структура, яка називається ядром.
Ядро містить геном.
В організмі людини геном розділений між 23 парами хромосом.
Кожна хромосома містить довгий ланцюг ДНК, щільно упакований навколо білків, званих гістонами.
У ДНК є секції, що називаються генами.
Ці гени містять інструкції для синтезу білків.
Коли ген увімкнений, фермент РНК-полімераза приєднується до початку гена.
Він рухається вздовж ДНК, синтезуючи ланцюжок матричної, або інформаційної РНК з вільних азотистих основ у ядрі.
Код ДНК визначає порядок, у якому вільні основи додаються до матричної РНК.
Цей процес називається транскрипцією.
Перед тим, як інформаційна РНК буде використана в якості матриці для виготовлення білків, вона повинна бути оброблена.
Цей процес включає в себе видалення і додавання секцій РНК.
Тоді матрична РНК переміщується з ядра в цитоплазму.
Фабрики з виробництва білків в цитоплазмі - рибосоми - зв’язуються з матричною РНК.
Рибосома зчитує код з інформаційної РНК, щоб зробити ланцюг, складений з амінокислот.
Існує 20 різних типів амінокислот.
Молекули транспортної РНК доставляють амінокислоти до рибосоми.
Матрична РНК зчитується по три основи за один раз.
Як тільки якийсь триплет зчитується, транспортна РНК доставляє відповідну амінокислоту.
Вона додається до зростаючого ланцюжка амінокислот.
Після того, як остання амінокислота була додана, ланцюг складається в складну тривимірну форму, утворюючи таким чином білок.