Несподівана причина поганого самопочуття під час хвороби

Імунна система — сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму від чужорідних агентів; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму.

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Усе починається зі свербіння в горлі, після чого настає кашель.
Ваші м'язи починають боліти, з'являється дратівливість і зникає апетит.
Ясна річ: у вас грип.
Логічно припусти́ти, що цей жахливий набір симптомів є результатом інфекції, що блукає по вашому тілу.
Але чи так це насправді?
Що в дійсності змушує вас почуватися хворими?
А що, як організм сам керував цим жорстоким нападом?
Початок захворювання — це, коли патоген на зразок вірусу грипу проникає у ваш організм, заражає і вбиває ваші клітини.
Але це небажане вторгнення має ще один ефект: воно приводить імунну систему в повну готовність через ваш стан.
Дізнавшись про інфекцію, ваше тіло одразу ж схоплюється на ваш захист.
Клітини, звані макрофагами, кидаються в бій у першій лінії атаки, вони шукають, а потім знищують віруси разом з інфікованими клітинами.
Згодом макрофаги випускають білкові молекули — цитокіни, чия робота полягає у мобілізації та організації ще більшої кількості противірусних клітин імунної системи.
Якщо цих скоординованих зусиль буде достатньо, інфекція буде знищена ще до того, як ви її помітите.
Але це лише підготовка до справжніх дій вашого організму.
В окремих випадках віруси поширюються далі, проникаючи навіть у кров і життєво важливі органи.
Щоб уникнути цієї інколи досить небезпечної долі, ваша імунна система мусить почати потужнішу атаку, координуючи свої дії з мозком.
Ось де беруться неприємні симптоми, починаючи з підвищення температури, болісних відчуттів і сонливості.
То чому ж ми відчуваємо усе це?
Коли імунна система піддається нападу, вона виділяє більше цитокінів, що викликає подвійну реакцію.
По-перше, блукаючий нерв, що проходить крізь тіло у мозок, швидко передає інформацію в стовбур головного мозку, проходячи біля важливої ділянки, яка відповідає за обробку болю.
По-друге, цитокіни переміщуються по тілу до гіпоталамуса — частини мозку, відповідальної за контроль температури, відчуття спраги, голоду і сну, поміж усього іншого.
Щойно отримавши повідомлення, гіпоталамус виробляє іншу молекулу під назвою простагландин Е2, яка готова до справжньої війни.
Гіпоталамус посилає сигнали, які примушують ваші м'язи скорочуватися, що і призводить до підвищення температури тіла.
Це також робить вас сонливими, і ви втрачаєте апетит і спрагу.
Але в чому сенс усіх цих неприємних симптомів?
Хоча повної впевненості тут немає, окремі вчені вважають, що ці симптоми сприяють одужанню.
Підвищення температури може уповільнити бактерії й допомогти імунній системі знищувати патогени.
Сон дозволяє вашому тілу спрямувати більше енергії на боротьбу з інфекцією.
Коли ви припиняєте їсти, ваша печінка може забрати багато заліза з крові, а оскільки залізо необхідне для виживання бактерій, вони просто гинуть від його нестачі.
Відсутність спраги тягне за собою легке зневоднення, що знижує ризик передачі інфекції через чхання,
кашель, блювання або діарею.
Однак, слід зауважити, що якщо ви не п'єте достатньо води, таке зневоднення може стати небезпечним.
Фізичний біль робить вас навіть більш чутливими, привертаючи увагу до інфікованих порізів, що можуть викликати суттєве погіршення вашого стану.
На додачу до фізичних симптомів, хвороба може зробити вас дратівливими, сумними й спантеличеними.
Це тому, що цитокіни й простагландини можуть дістатися до більш високих структур вашого мозку, порушуючи активність нейромедіаторів: глутамату, ендорфінів, серотоніну і дофаміну.
Це стосується таких областей, як лімбічна система, яка контролює емоції, і кори головного мозку, яка бере участь у мисленні.
Так що насправді це імунна реакція самого організму викликає більшу частину дискомфорту, який ви відчуваєте щоразу, коли хворієте.
На жаль, це не завжди працює бездоганно.
Зокрема, мільйони людей у світі страждають від аутоімунних захворювань, коли імунна система раптом сприймає нормальні сигнали вашого тіла як загрози, тому організм нападає на самого себе.
Але для більшості людства мільйони років еволюції вдосконалили й налагодили імунну систему так, що вона працює для нас, а не проти нас.
Симптоми наших хвороб дратують, але усі разом вони визначають давній процес, який і надалі боронитиме наші тіла від зовнішнього світу на всі прийдешні часи.