Найефективніший спосіб знищення всесвіту
Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.
А що, як у нашому всесвіті існує кнопка самознищення, яка дозволяє ліквідувати його настільки досконало, що кожен фізичний об'єкт просто перестане існувати?
І життя назавжди буде неможливим?
Максимальна екологічна катастрофа — розпад вакууму.
Для того, щоб пояснити, яким чином наш всесвіт міг би себе знищити, необхідно зрозуміти два принципи.
Перший — це рівні енергії.
Провідна ідея фізики полягає в тому, що все має певний енергетичний рівень.
Чим вищий цей рівень, тим більше енергії міститься в системі.
Деревина, наприклад має високий енергетичний рівень.
Вона може бути спалена, тобто піддана процесу виділення хімічної енергії молекулярних зв'язків, що перетворює її у тепло.
Попіл, що залишився, знаходиться на найвищому енергетичному рівні в порівняння з деревиною.
Другий принцип — це стабільність.
Все, що існує у нашому всесвіті, намагається перейти до свого основного стану, в якому кожен об'єкт повністю стабільний та має мінімум енергії.
Наприклад, м'яч, що знаходиться в інерції, є нестабільним і має велику потенціальну енергію.
Будучи зрушеним з місця, він скотиться в низину, і в процесі скочування втратить свою потенціальну енергію.
Тепер м'яч є стабільним і перебуває у своєму основному стані.
В цьому стані він і залишиться.
Все, що існує в нашому всесвіті, слідує цим двом принципам.
Якщо об'єкт має багато енергії, то він є нестабільним і прагне її позбутися для того, щоб стабілізуватися і перейти у свій основний стан.
Це стосується кожної системи, навіть коли йдеться про дивний світ квантової механіки.
Якщо наше сучасне розуміння фізики є вірним, ключем до розуміння всесвіту є квантові поля.
Ми докладно розповідали про них в іншому відео.
Уявіть їх як правило нашого всесвіту.
Вони вказують, як частинкам поводитись та взаємодіяти.
Як і усе у всесвіті, вони прагнуть перебувати у як найнижчому енергетичному рівні, який називається "нульовим", або вакуумним станом квантової системи.
Цій стан не має нічого спільного із космічним вакуумом.
Він просто так називається, бо науковці не завжди дають речам вдалі назви.
Тоді ми кажемо, що поля досягли свого вакуумного стану, окрім, хиба що, одного випадку.
Цілком ймовірно, що поле Хіггса є не стабільним, а метастабільним.
Тобто, простіше кажучи, це спосіб сказати, що воно прагне бути стабільним, але таким не є.
Він був би несправжнім вакуумом.
Поле Хіггса відповідальне за надання частинкам їхньої маси, що обумовлює майже всі взаємодії у всесвіті.
А що, коли саме поле Хіггса є несправжнім вакуумом?
Згадайте наш м'яч у низині.
Він ніби Хіггсове поле.
Низина може і не бути найнижчим енергетичним станом поля Хіггса.
Десь може існувати ще глибша низина, в яку воно прагне потрапити.
Це може означати, що поле Хіггса має велику потенціальну енергію, яку воно прагне вивільнити.
Поле Хіггса може бути подібним до шматка деревини, але просоченого бензином, готового спалити цілий всесвіт.
Випадкова іскра, як, наприклад тунельний ефект, могла б вивільнити потенціальну енергію поля Хіггса.
Це може трапитися будь-коли, і без жодних попереджень.
Якщо в будь-якій точці простору розпочнеться так званий розпад вакууму, зворотного шляху вже не буде.
Як тільки поле Хіггса перейде у нижчий енергетичний стан, вивільниться величезна кількість потенціальної енергії.
Ця енергія виштовхує навколишній простір через потенціальний бар'єр, що спричиняє вивільнення ще більшої кількості потенціальної енергії.
Сфера нового стабільного Хіггсового поля, або "справжній вакуум", розповсюджується у всіх напрямках зі швидкістю світла.
Щоб було зрозуміло, це немовби підпалити море бензину розміром із цілий всесвіт.
Ця сфера оточена шаром енергії, що поглинає все, із чим увійде в контакт.
Все, чого він торкнеться, припинить своє існування.
Цей пузир ростиме вічно, знищуючи всесвіт на своєму шляху.
Дізнатися заздалегідь про це неможливо, бо усе це відбувається дуже швидко.
Але так чи інакше, ми нічого не змогли б зробити.
Знищення було б миттєвим, за долю секунди Земля б зникла.
Але все може бути навіть гірше.
Якщо рівень енергії поля Хіггса змінюється, то змінюються також і закони фізики.
В справжньому вакуумі цієї утвореної сфери стандартна модель не працюватиме.
Замість неї діятимуть інші невідомі нам фізичні закони щодо поведінки елементарних частинок, взаємодії атомів, та хімічних реакцій.
Розпад вакууму не просто знищить життя, він зруйнує хімію як таку, роблячи життя, яким ми його знаємо неможливим.
Ми й гадки не маємо, як це бути всередині.
Це могло б бути лише тінню того, що є зараз.
Або ж, ні.
Ми цього не знаємо.
Якщо розпад вакууму відбудеться, перспективи насправді похмурі.
Але, якщо ви раптом почуваєтеся стурбованими через це, то облиште.
Наразі несправжній вакуум є лише припущенням, що базується на нашому сучасному розумінні фізики елементарних частинок.
Яке може бути помилковим.
Це схоже на використання лінійки для вимірювання континентів.
Тобто робити це можна, але є ризик виникнення великої похибки.
На даний момент ніхто не може із впевненістю сказати, чи розпад вакууму є дійсно можливим, чи це така собі страшилка.
Але, навіть, якщо одна, чи декілька таких сфер смерті вже почали розширюватися, всесвіт настільки великий, що вони могли б не дістатися до нас за мільярди років.
Якщо ж вони достатньо далеко від нас, то враховуючи фактор розширення всесвіту, можливо вони ніколи до нас і не дістануться.
В масштабах всесвіту швидкість світла не така вже і велика.
Отже, хоча розпад вакууму є захоплююче жахливим, на сьогодні існує багато інших речей, яких варто більше боятися.
І на відміну від розпаду вакууму, до більшості з них ми маємо можливість підготуватися заздалегідь.
