Чому так важко вилікувати ВІЛ/СНІД

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

У 2008 сталось дещо неймовірне — людина вилікувалася від ВІЛу.
З понад 70 (сімдесяти) мільйонів випадків ВІЛ-інфекції це був перший, та, поки що, останній.
Ми досі точно не розуміємо, як саме він видужав.
Ми здатні вилікувати людей від різних захворювань, таких як малярія, гепатит C; то чому ж не можемо вилікувати ВІЛ?
Спершу розгляньмо, як ВІЛ інфікує людину та призводить до хвороби під назвою СНІД.
ВІЛ передається через обмін біологічними рідинами.
Незахищений секс і заражені голки — основні шляхи поширення вірусу.
На щастя, він не може передаватися через повітря, воду або звичайний дотик.
Особи будь-якого віку, статі, сексуальної орієнтації та раси можуть заразитися ВІЛ.
Потрапивши в організм людини, вірус заражає клітини, які є частиною імунної системи.
Зокрема, він націлений на Т-клітини-помічники, які допомагають захистити організм від бактеріальних та грибкових інфекцій.
ВІЛ — це ретровірус, це означає, що він здатний записати свій генетичний код в геном заражених клітин, змушуючи їх створювати більше копій самого себе.
На першій стадії інфікування ВІЛ вірус копіюється в Т-клітинах, знищуючи багатьох із них у процесі.
На цій стадії пацієнти часто відчувають симптоми, схожі на грип, але, як правило, їм ще не загрожує смертельна небезпека.
Проте, протягом періоду від кількох місяців до декількох років, коли пацієнт може виглядати та почуватися цілком здоровим,
вірус продовжує копіюватися та знищувати Т-клітини.
Коли кількість Т-клітин сильно падає, пацієнтам загрожує небезпека заразитися смертельними хворобами, з якими здорова імунна система може справитися досить легко.
Ця стадія ВІЛ-інфекції відома як СНІД.
Доброю новиною є те, що існують препарати, які досить ефективно контролюють рівні ВІЛ, та запобігають суттєвому зниженню кількості Т-клітин, не даючи ВІЛу прогресувати до СНІДу.
Завдяки антиретровірусній терапії більшість ВІЛ-позитивних людей можуть розраховувати на довге та здорове життя, та на суттєво нижчу імовірність заразити інших.
Однак, є дві основні перепони.
По-перше, ВІЛ-інфіковані пацієнти повинні продовжувати приймати свої ліки решту свого життя.
Без них вірус може повернутися зі смертельним наслідком.
То, як же діють ці пігулки?
Ліки, що призначають найчастіше, запобігають реплікації геному вірусу та включенню в ДНК клітини-господаря.
Інші ліки запобігають дозріванню та складанню вірусу, в результаті чого ВІЛ не в змозі заразити нові́ клітини організму.
Але вірус ВІЛ ховається там, де сучасні ліки не можуть його дістати: в ДНК здорових Т-клітин.
Переважна більшість цих Т-клітин гине одразу ж після зараження ВІЛ.
Але з малою імовірністю інструкції для репродукції нови́х вірусів ВІЛ залишаються неактивованими, іноді протягом багатьох років.
Тому, навіть, якби ми могли знищити кожен вірус ВІЛ в організмі інфікованої людини, одна з таких Т-клітин може активуватися та знову почати поширення вірусу.
По-друге, не всі люди у світі мають доступ до лікування, яке могло б врятувати їхнє життя.
В країнах Африки на південь від Сахари, на які припадає 70% інфікованих по всьому світу, у 2012 році доступ до антиретровірусних препаратів мала лише третина ВІЛ-інфікованих.
Немає простого рішення цієї проблеми.
Поєднання політичних, економічних та культурних перешкод ускладнює ефективну профілактику та лікування.
І навіть в США ВІЛ забирає понад 10 тисяч життів щороку.
Тим не менш, є достатньо підстав для сподівань.
Вчені можуть бути як ніколи близькими до розробки справжнього лікування.
Один науковий підхід передбачає застосування препаратів, що активують всі клітини, які містять генетичний код ВІЛ.
Це дозволить знищити ці клітини та вивести вірус з клітини назовні, де існуючі препарати є досить ефективними.
Інший підхід спрямований на застосування генетичних інструментів для видалення ДНК ВІЛ з геному клітини узагалі.
Не зважаючи на те, що зцілення відбулося 1 на 70 (сімдесят) мільйонів разів, один — це незрівнянно краще, ніж нуль.
Тепер ми знаємо, що одужання можливе, і це може дати нам все необхідне, щоб перемогти ВІЛ остаточно.