Головна Відео

Чому коти так дивно поводяться?

Кіт свійський, або кішка свійська (лат. Felis silvestris catus), як і його родич кіт дикий (лісовий) — невеликий ссавець ряду хижих (Carnivora) родини котових (Felidae).

Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.

Чому коти це роблять?
Вони дотепні, вони милі, і про їхню популярність свідчать більш ніж 2 мільйони роликів на YouTube із 26 (двадцятьма шістьма) мільярдами переглядів, де вони наскакують, стрибають, видираються, втискуються, підкрадаються, дряпаються, вібрують, і муркочуть.
Одне можна сказати напевно: коти є дуже забавними.
Така трохи дивна їхня поведінка, кумедна і загадкова водночас, змушує багатьох із нас запитувати: "Чому, власне, коти це роблять?"
Коти завжди були одночасно і хижаками, що полювали поодинці на менших тварин, і здобиччю для більших хижих тварин.
Будучи й хижаками, і здобиччю, виживання їхнього виду залежало від життєво важливої інстинктивної поведінки, яку ми й сьогодні спостерігаємо в диких і домашніх котів.
Дивна поведінка вашого Барсика може іноді спантеличувати, але в дикій природі ті ж моделі поведінки, набуті котами впродовж мільйонів років, зробили б вашого Барсика надзвичайним котом.
Завдяки унікальній м’язовій будові та чудовій здатності втримувати рівновагу, коти легко видираються на місця, з яких зручно оглядати свою територію і вистежувати жертву в дикій природі.
Барсик не потребує таких особливих умінь для пошуку і вистежування власної вечері у своїй мисочці сьогодні.
Але, інстинктивно оглядаючи вітальню з верхньої частини книжкової шафи,
він робить саме те, чому навчився в ході еволюції.
Будучи хижаками, коти пристосовуються до обставин і полюють завжди, коли жертва досяжна.
Оскільки більшість їхньої здобичі є дрібною, в дикій природі коти мусили їсти багато разів на день, і вони використовували стратегію «підкрастись — накинутися — вбити — і з’їсти».
Саме тому Барсик полюбляє переслідувати й нападати на маленькі іграшки і їсти невеликими порціями впродовж дня і ночі.
Окрім того, маленька здобич у дикій природі зазвича́й перебуває в невеличких схованках, тому схильність Барсика залазити в коробки й отвори можна пояснити тією ж природною цікавістю, що допомогла йому забезпечити продовження свого роду впродовж мільйонів років раніше.
В диких умовах коти потребували гострих кігтів, щоби лазити, полювати й оборонятися.
Заточування кігтів об різні поверхні дозволяло їм перебувати в постійній готовності, допомагало розтягувати м’язи спини й ніг, а також знімати стрес.
Отже, не те щоб Барсик ненавидів ваше крісло, стілець, диван, подушки, штори, і взагалі все, до чого він має доступ.
Кіт шматує ті речі тому, що цим підтримує свої кігті у відмінному стані,
тому що це — те саме, що робили його предки задля виживання.
Як тварини, на яких полювали, коти еволюційно набували навичок не бути спійманими, і в природних умовах процвітали коти, які успішно уникали хижаків.
Таким чином сьогодні у вашому помешканні Барсик є експертом із втискування в закутки, фахівцем з пошуку незвичних місць для переховування в них.
Це також пояснює, чому він віддає перевагу чистим сміттєвим кошикам без запахів.
Це менш ймовірно розкриє його місцезнаходження яким-небудь хижакам, що можуть винюхувати його неподалік.
Враховуючи все, що ми знаємо про котів, здається, що одна з найхарактерніших їхніх повадок залишається однією з найбільш загадкових.
Коти можуть муркотіти з багатьох причин: як-от від щастя, стресу, чи голоду.
Але дивним є те, що частота їхнього муркотіння, від 25 до 150 герців, знаходиться в межах діапазону, що може сприяти відновленню тканин.
Отже, в той час, як муркотіння робить Барсика чудовим компаньйоном для дрімання, імовірно, що воно також зцілює його м’язи й кістки.
А, можливо, навіть і ваші теж.
Коти розвивалися з часом в якості хижаків, які полюють поодинці й вбивають заради їжі, і як хитра здобич, що ховалася і тікала задля виживання.
Так що сьогодні коти зберігають багато з тих інстинктів, що дали їм змогу процвітати в дикій природі протягом мільйонів років.
Це пояснює певні їхні звички, що можуть видаватись дивними. Наші помешкання для них є джунглями.
Але в такому разі, хто ж ми в очах нашого власного кота?
Великі, німі, безшерсті коти, що конкурують з ними за ресурси?
Страшенно нетямущі хижаки, яких вони здатні перехитрувати щодня?
Або ж вони вважають нас здобиччю?..

Автор: Цікава наука
putin-khuylo
Вакцинуйся!
ОСТАННІ КОМЕНТАРІ