У чому ж геніальність таблиці Менделєєва?
Увага: Через позицію правовласника щодо вмісту дане відео українською було видалене з Ютуб каналу "Цікава наука". Ви зможете знайти його на Толоці.
Таблицю Менделєєва легко розпізнати за виглядом.
Вона не тільки висить на стіні будь-якої хімлабораторії, але й друкується на футболках, філіжанках для кави й фіранках для ванни.
Однак періодична таблиця — не просто чергова модна емблема.
Вона є винятковим прикладом геніальності людського розуму, поряд з Тадж-Махалом, Моною Лізою і морозивом.
А її творець, Дмитро Менделєєв, давно увійшов до плеяди найвидатніших учених.
Але чому? Що такого примітного в ньому і його таблиці?
Все тому, що він створив повний список всіх відомих хімічних елементів?
Ні, складанням списків нікому не заробити місця в пантеоні науки.
Крім того, Менделєєв був далеко не першим ученим, що склав такий список.
Може, справа в тому, що він згрупував елементи з подібними властивостями? Ні, це теж було зроблено до нього.
Так в чому ж полягала геніальність Менделєєва?
Погляньте на один із перших варіантів періодичної таблиці, створеній близько 1870-ого року.
На ній ви бачите двосимвольні позначення елементів, складені в одну таблицю.
Подивіться на клітинку, розташовану в третьому стовпчику і п'ятому ряду. Там стоїть прочерк.
У цьому скромному прочерку й полягає геніальність Менделєєва.
Цей прочерк — і є наука.
Поставивши його, Дмитро Іванович зробив сміливе твердження.
Він сказав — я перефразую — приблизно так:
«Цей елемент ще не виявлений. Я, тим часом дам йому ім'я.
Він на одну сходинку нижче, ніж алюміній, тому я назву його «екаалюмінієм», на санскриті "ека" означає "один".
Екаалюміній ще ніхто не виявив, тому ми нічого про нього не знаємо, правильно?
Неправильно!
Грунтуючись на його місці розташування, всі його властивості вже відомі!
По-перше, відносна атомна маса екаалюмінію дорівнює 68, що у 68 разів більше, ніж у гідрогену.
Коли екаалюміній відділений від інших речовин, він буде твердим металом при кімнатній температурі.
Він блистітиме, він добре проводитиме тепло.
Його можна буде сплюснути в лист, витягнути в дріт, але його температура плавлення низька, незвично низька.
І ще, один його кубічний сантиметр матиме масу шість грамів.
Менделєєв міг передбачити усі ці властивості, просто виходячи із розташування порожньої клітинки й розуміння того, як поводяться елементи, розташовані з нею поруч.
Через кілька років після цього передбачення француз, на ім'я Поль Еміль Лекок де Буабодран відкрив новий елемент у зразку руди й назвав його Галієм в честь історичної назви Франції — Галлії.
Галій на одну сходинку нижче алюмінію в таблиці.
Це і є екаалюміній. Так чи збулися передбачення Менделєєва?
Відносна атомна маса галію становить майже 70.
Кубічний сантиметр його має масу 5,9 грама.
При кімнатній температурі це твердий метал, але плавиться він при жалюгідних 30-ти градусах за Цельсієм. Він тане й у роті, і в руці.
Менделєєв не лише був абсолютно правим щодо галію, він ще й передбачив властивості інших невідомих в його час елементів: скандію, германію та ренію.
Елемент, названий ним екамарганцем, зараз називають технецієм.
Технецій настільки рідкісний, що не був виділений, допоки його не синтезували в циклотроні у 1937 році.
А це майже 70 років після того, як Дмитро Іванович передбачив його існування, і 30 років після його смерті.
Менделєєв помер в 1907 році, так і не отримавши Нобелівську премію.
Однак він удостоївся набагато більшої честі.
У 1955 році вчені із Каліфорнійського університету Берклі успішно синтезували 17 атомів невідомого елемента.
Цей елемент заповнює у таблиці місце за числом 101, він був офіційно названим Менделеєвієм в 1963 році.
З моменту заснування Нобелівську премію отримали близько 800 науковців, але лише 15 учених мають елемент, названий на їх честь.
Так що, наступного разу коли ви подивитеся на періодичну таблицю, будь то на стіні університетської аудиторії або на п'ятидоларовій філіжанці для кави, Дмитро Менделєєв, творець періодичної системи, дивитиметься на вас.
