Однією з головних труднощів при лікуванні хвороби Альцгеймера є доставляння лікарських препаратів у головний мозок, оскільки гематоенцефалічний бар'єр перешкоджає проникненню туди навіть корисних речовин.
А що, якщо перетворити людський ніс на свого роду "фармацевтичну фабрику", яка вироблятиме сполуки, здатні обернути когнітивні порушення, і доставляти їх прямо в мозок?
До практичного застосування ще далеко, проте нове дослідження, опубліковане в журналі Advanced Science, підтверджує, що ця концепція працює на мишах. У майбутньому вона може лягти в основу нового методу боротьби з деменцією.
"Якщо нам вдасться оперативно перейти до клінічних випробувань на людях, цей підхід може стати першою у світі неінвазивною системою доставляння ліків для лікування хвороби Альцгеймера, що дозволяє подолати гематоенцефалічний бар'єр", - зазначає генетик Грег Нілі з університету Сіднея.
Ця робота продовжує ряд недавніх наукових досягнень, у яких для введення певних речовин в обхід гематоенцефалічного бар'єра використовувалися, наприклад, назальні спреї.
Однак запропонований метод має свої особливості: частково він пов'язаний із прогресом, досягнутим під час пандемії COVID-19, коли мРНК-вакцини допомогли провести імунізацію населення планети проти вірусу SARS-CoV-2.
У цьому дослідженні команда з університету Сіднея помістила мРНК в ліпідні наночастинки, які вводилися мишам у вигляді назальних крапель.
Під час пандемії мРНК-вакцини давали нашим клітинам команду виробляти нешкідливий фрагмент коронавірусу, тим самим навчаючи імунну систему розпізнавати вірус та боротися з ним, що могло врятувати життя у разі реального зараження.
У цьому експерименті мРНК містила інструкції для клітин із синтезу нейротрофічного фактора мозку (BDNF) – найважливішого білка, який підтримує виживання та нормальне функціонування нейронів.
"BDNF – виключно потужний модулятор процесів навчання та пам'яті; доведено, що він сприяє збільшенню синаптичної густини та нейрогенезу", — зазначають дослідники у своїй роботі.
Високий рівень BDNF пов'язаний зі здоровим старінням, тоді як його дефіцит асоціюється із хворобою Альцгеймера.
Результати дослідження показують, що низький рівень BDNF можна підвищити шляхом інтраназального введення мРНК: це підтвердилося в ході експерименту, в якому вчені використовували назальні краплі для впливу на літніх мишей (віком 18 місяців).
"У літніх мишей ми спостерігали значне поліпшення здібностей до навчання і пам'яті - когнітивні функції тварин повернулися на рівень, характерний для молодого віку", - говорить Нілі.
У порівнянні з контрольною групою, літні миші, які отримували назальні краплі, демонстрували кращі результати в тестах на згадку, досягаючи показників, порівнянних з результатами молодих особин.
Крім того, в їх мозку було виявлено у 2,4 раза більше клітин, що експресують подвійний кортин (doublecortin) - білок, пов'язаний з утворенням нових нейронів.
В ході окремого експерименту на мишачій моделі хвороби Альцгеймера терапія із застосуванням BDNF (нейротрофічного фактора мозку) дала схожі результати: покращилися когнітивні здібності та пам'ять, а в гіпокампі зросла кількість DCX-позитивних клітин. При цьому рівень амілоїдних бляшок у головному мозку не знизився.
Хоча багато досліджень підтверджують терапевтичний потенціал інтраназального введення BDNF, відомо, що цей білок швидко руйнується на слизовій оболонці носа. Проблема ускладнюється тим, що назальні спреї дають змогу доставити лише обмежену кількість речовини за один раз.
На відміну від цього, запропонований дослідниками метод на основі мРНК змушує організм самостійно синтезувати BDNF безпосередньо в носовій порожнині, звідки білок може безпосередньо проникати у головний мозок. Лабораторні тести показали, що синтез білка BDNF, запущений за допомогою мРНК, триває у клітинах до чотирьох днів – це забезпечує пролонгований терапевтичний ефект після одноразового введення.
Поки що метод був випробуваний тільки на мишах, проте вчені працюють над його адаптацією для клінічного застосування та сподіваються, що клінічні випробування можуть розпочатися протягом двох років.
"Перш ніж переходити до випробувань на пацієнтах, нам необхідно провести низку досліджень безпеки на тваринах", — каже Нілі. "Це дуже перспективний напрямок, але оскільки будова носової порожнини у людей і мишей відрізняється, нам потрібно буде перевірити ефективність препарату на людях."
Якщо метод виявиться успішним, то, за словами дослідників, мРНК-технологію можна буде використовувати й для підвищення рівня інших нейротрофічних білків у людському мозку, наприклад, фактора росту нервів (NGF) або нейротрофічного фактора, отриманого з гліальних клітинних ліній (GDNF).
Той факт, що інтраназальне введення BDNF покращує когнітивні функції, не впливаючи при цьому на амілоїдні відкладення, говорить про те, що така терапія здатна зміцнити здоров'я мозку навіть якщо вона не може відновити нейрони, вже втрачені внаслідок хвороби.
Для пацієнтів, які страждають на хворобу Альцгеймера, це може мати величезне значення.
Досі багато перспективних методів лікування хвороби Альцгеймера призводили до протилежного результату: вони успішно зменшували кількість амілоїдних бляшок, але не відновлювали когнітивні здібності.
Можливо поєднання різних підходів дозволить нам створити ефективне комплексне рішення. "Схоже, наш підхід працює не внаслідок усунення бляшок, а шляхом підтримки здоров'я, виживання та взаємозв'язків самих нейронів", - говорить Нілі.
Це відкриває можливість того, що в майбутньому такі методи лікування зможуть застосовуватися в поєднанні один з одним.
