Скільки часу потрібно, щоб перетворити розмоклу кавову гущу на високоефективне джерело палива? Приблизно стільки ж, скільки потрібно, щоб заварити свіжу каву, кажуть дослідники.
Згідно з пресрелізом Національної науково-технічної ради Південної Кореї, група дослідників з Корейського інституту геологічних наук та мінеральних ресурсів (KIGAM) розробила метод перетворення відпрацьованих кавових відходів у високоякісне деревне вугілля, відоме як біовугілля.
Хоча це саме по собі досягнення, головна перевага методу - його неймовірна швидкість: від початку до кінця процес займає всього 90 секунд, без необхідності тривалого сушіння або відділення олії. Згідно з пресрелізом, нова технологія розв'язує важливу проблему отримання прихованого енергетичного потенціалу відпрацьованих кавових зерен.
Хоча ми виробляємо від 8 до 10 мільйонів тонн високоенергетичних кавових відходів на рік, переважна більшість із них зрештою опиняється на звалищах. Хоча існують й інші методи перероблення кавових зерен, високий вміст вологи у відпрацьованих зернах робить вилучення енергії надзвичайно складним завданням, перешкоджаючи масштабним проєктам повернення кавового соку його «другого життя».
Щоб уникнути цієї проблеми, команда KIGAM розробила метод, відомий як полум'яно-плазмовий піроліз (FPP), при якому кавові відходи зазнають величезного тиску за допомогою плазми, нагрітої до 1652 градусів за Фаренгейтом. По суті, цей метод перегріває вологу, яка потрапила в зерна, викликаючи сотні мікроскопічних вибухів, що призводить до утворення крихітних пористих структур та зменшення загальної біомаси на 83,3 відсотка.
В результаті процесу дослідники отримали речовину, «порівняну з антрацитовим вугіллям». За словами дослідників, отримане біовугілля є відмінним паливом, а також може застосовуватися як вуглецевий матеріал у промисловості та охороні навколишнього середовища.
Окрім скорочення часу обробки до декількох хвилин (раніше цей процес займав години), дослідники стверджують, що процес FPP знижує викиди забруднювальних речовин, таких як дим і смола під час нагрівання.
"Ця технологія є новою парадигмою, в якій відходи розглядаються не як проблема утилізації, а як цінний енергетичний ресурс", — заявив провідний автор дослідження Теджун Пак у пресрелізі. "Ми плануємо розширити застосування технології на різні види органічних відходів із високою вологістю та додатково оптимізувати процес для промислової комерціалізації".
