В основі квантових обчислень лежать кубіти, які обіцяють відповісти на питання, недоступні для сучасних машин, але які, як відомо, вкрай нестабільні та вразливі.
Microsoft стверджує, що кубіти на Majorana 2, її новому чипі, працюють у середньому 20 секунд, а не мілісекунди, як на Majorana 1.
Це означає, що новий чип у 1000 разів надійніший — покращення продуктивності, яке технологічний гігант порівнює з різницею між телефоном, який потрібно заряджати щодня, та телефоном, який потрібно заряджати раз на кілька років.
"У 2029 році у нас буде квантова машина, здатна вирішувати комерційно життєздатні, реалістичні завдання", - сказав Зульфі Алам, корпоративний віцепрезидент Microsoft Quantum.
Для цього будуть потрібні ще величезні подальші досягнення, оскільки такий пристрій вимагатиме мільйонів кубітів — за словами Алама, нинішній чип має 12.
Оцінити заяви компанії складно, оскільки вона не оприлюднює повні подробиці своїх відкриттів, посилаючись на комерційну таємницю.
У світі тривають перегони за розробкою цієї технології, враховуючи її потенціал у вирішенні завдань, які нині вважаються надто складними навіть для найпотужніших традиційних комп'ютерів.
Microsoft витратила 20 років на розробку підходу до квантових обчислень, відомого як "топологічний".
Підхід компанії заснований на використанні властивостей так званої квазічастинки, яка існувала тільки в теорії відколи була вперше передбачена в 1930-х роках італійським фізиком Етторе Майорана.
Для цього їй довелося використовувати новий стан матерії - відмінний від трьох відомих станів: рідини, твердого тіла та газу.
Пол Стівенсон, професор фізики з Університету Суррея, заявив, що запропонований технологічним гігантом графік звучить правдоподібно, якщо його дослідження підтвердять заявлені результати.
"Схоже, Microsoft зробила прорив у своїй спробі створити життєздатні топологічні кубіти", - сказав він.
"Якщо їм це вдасться, вони перетворяться з гравця, який не має у виробництві квантових комп'ютерів, на серйозного учасника перегонів за створення наступного покоління відмовостійких машин".
Невдалий старт
Захоплення Microsoft топологічними кубітами часом викликало суперечки.
Компанія була змушена відкликати статтю, опубліковану в журналі Nature у 2018 році, в якій стверджувалося, що було знайдено докази існування майоранівської функції.
Проте робота над цим проєктом тривала, і перший чип, який використовує майоранівську функцію, було випущено у 2025 році.
Однак, Microsoft зіткнулася зі значним скептицизмом, у тому числі щодо своїх заяв про майоранівську функцію, з боку невпевнених експертів.
Генрі Легг, фізик з Університету Сент-Ендрюс, заявив тоді Бі-Бі-Сі, що, на його думку, квантові дослідження Microsoft "твердо відійшли від науки та увійшли в область віри".
Сьогодні Джейсон Зандер, виконавчий віцепрезидент Microsoft Quantum and Discovery, сказав: "Ми підтримуємо це на 100%.
"Ми справді прагнемо наукової суворості. Ми вітаємо дискусії, які завжди були частиною фізики… головне, що я порадив би людям: читайте статті й дивіться, що там є, поговоріть з експертами, яким ми надали докладну інформацію".
Microsoft бере участь у завершальному етапі програми квантових розробок, яку проводить американське агентство оборонних досліджень DARPA, метою якої є "перевірка та підтвердження концепції квантового комп'ютера промислового масштабу", і заявляє, що поділилася з ним усіма своїми даними та результатами роботи, включаючи комерційно конфіденційні матеріали, для оцінки.
Проте стаття, опублікована одночасно з оголошенням, не пройшла рецензування — процес, в рамках якого вона перевіряється незалежними експертами, — і вчені, з якими розмовляла Бі-Бі-Сі, хотіли отримати більше інформації.
Друге покоління чипа Майорани засноване на тих же принципах, що і перше, але більш ефективно частково тому, що вчені замінили алюміній свинцем як надпровідником.
Хоча команда використовує ШІ для покращення та прискорення своїх зусиль, Зандер сказав, що ідея зміни матеріалів прийшла до вчених-людей.
Дилема кубіта
Майбутні терміни дозволяють припустити, що квантові комп'ютери зможуть вирішувати завдання, на вирішення яких можуть піти десятиліття, наприклад, позбавлення від мікропластику або розробка ефективніших добрив для виробництва харчових продуктів.
Зандер сказав, що бачить місце для людини, ШІ та квантових комп'ютерів.
"Якщо подивитися на видалення вічних хімікатів, порятунок від мікропластику тощо, то традиційно на це йде 15, 20, 30 років", - сказав він.
"Ми хочемо максимально скоротити цей часовий цикл, і тому можливість для людей та ШІ прискорити цей процес та скоротити часові рамки, я думаю, це справді чудово.
"Таким чином, йдеться не про усунення людей, а про надання людям інструментів, які допоможуть їм прискорити цей процес, і це, я думаю, справді допоможе суспільству".
Але стримувальним чинником цього є фундаментальна складність квантових обчислень.
Кубіти надзвичайно крихкі, і навіть крихітні зміни температури або невелика вібрація можуть вплинути на них та викликати помилки.
Підтримка їх працездатності протягом довшого часу — серйозне завдання всієї квантової промисловості.
Квантові машини знаходяться на початковій стадії розвитку, і хоча багато компаній прагнуть створити комп'ютер, що масштабується, нікому поки не вдалося цього зробити.
Деякі також вважають, що ми, можливо, зарано списали з рахунків сучасні комп'ютери.
"Ми не знаємо, яка межа [класичних комп'ютерів]", - нещодавно сказав автору Себастьяну Маллабі в книзі "Розум нескінченності" сер Деміс Хасабіс, співзасновник Google Deepmind.
