Для багатьох людей стало нормою проводити години щодня, підключеними до Інтернету через наші смартфони. Однак нові дослідження показують, що перерва в цьому постійному доступі до Інтернету може призвести до помітного поліпшення психічного здоров'я, загального щастя та здатності концентруватися. Дослідження, опубліковане в PNAS Nexus, показало, що коли люди блокували мобільний Інтернет на своїх смартфонах всього на два тижні, вони відчували кращий психічний добробут, відчували себе щасливішими та демонстрували покращення концентрації уваги.
Мотивація цього дослідження виходить зі зростального занепокоєння з приводу потенційного негативного впливу використання смартфонів на наш розум та емоції. Смартфони пропонують неперевершену зручність, надаючи нам безліч інформації, розваг та соціальних зв'язків у будь-який час. Хоча ці пристрої пропонують безліч переваг, зростає суспільне занепокоєння про те, що постійне використання смартфонів може завдати шкоди нашим когнітивним здібностям та емоційному стану.
Опитування показують, що значна частина користувачів смартфонів стурбована тим, що вони часто використовують свої пристрої. Зокрема, опитування 2022 року показало, що майже 60% американських користувачів смартфонів і навіть понад 80% людей молодших за 30 років вважають, що вони надмірно покладаються на свої телефони. Ці поширені побоювання знаходять свій відбиток у популярних коментарях, в яких деякі спостерігачі припускають, що смартфони «захоплюють наші уми» і негативно впливають на ціле покоління.
Підтверджуючи ці побоювання, попередні дослідження, що вивчали зв'язок між використанням смартфонів та добробутом, виявили зв'язок між більш інтенсивним використанням смартфонів та нижчим суб'єктивним добробутом, збільшеними проблемами психічного здоров'я та зниженими можливостями уваги. Однак більшість цих попередніх досліджень була кореляційними, тобто вони можуть показати, що дві речі пов'язані, але не обов'язково, що одна викликає іншу. Щоб усунути цю прогалину, дослідники хотіли з'ясувати, чи приведе обмеження доступу до мобільного інтернету на смартфонах до прямих покращень у цих галузях. Вони розробили дослідження, спеціально націлене на функцію, яка робить смартфони такими потужними, - їхня здатність підключатися до інтернету практично з будь-якої точки світу.
Дослідники прагнули надати надійні експериментальні докази для відповіді на питання, що актуальне в нашому все більш цифровому світі: якби ми не були постійно підключені до Інтернету через наші телефони, чи покращилася б наша свідомість та емоційний добробут?
"Смартфони радикально змінили наше життя і поведінку за останні 15 років, але наша базова людська психологія залишилася незмінною", - пояснив автор дослідження Адріан Уорд, доцент кафедри маркетингу Техаського університету в Остіні. «Наше головне питання полягало в тому, чи ми пристосовані до того, щоб мати справу з постійним підключенням до всього весь час? Дані свідчать, що ні».
Щоб вивчити це питання, дослідники провели місячне дослідження за участю 467 учасників із США та Канади. Учасників набирали онлайн через платформу Prolific. Для участі люди повинні були бути користувачами iPhone, оскільки програма, яка використовувалась для блокування доступу до Інтернету, була сумісна лише з iPhone. Середній вік учасників становив 32 роки, і 63% із них були жінками. Група являла собою різний рівень освіти та етнічної ідентичності, до неї входили студенти, особи, які працюють повний та неповний робочий день, та інші.
У дослідженні використовувався рандомізований контрольований дизайн, який є сильним методом визначення причини та наслідків. Учасники були випадково розподілені в одну з двох груп: група втручання та група відстроченого втручання. Обидві групи використовували свої смартфони зазвичай на початку дослідження. Потім протягом перших двох тижнів група втручання мала заблокований доступ до мобільного Інтернету, тоді як група відстроченого втручання продовжувала використовувати свої телефони без обмежень.
Протягом наступних двох тижнів ролі змінилися: група втручання поновила повний доступ до мобільного Інтернету, а група відстроченого втручання заблокувала свій мобільний Інтернет. Цей «перехресний» дизайн дозволив дослідникам порівняти ефекти блокування доступу до Інтернету з вихідним рівнем звичайного використання у тих самих осіб, а також подивитися, чи збереглися якісь позитивні ефекти після відновлення доступу до Інтернету.
Щоб заблокувати мобільний доступ до Інтернету, учасникам на етапах втручання було доручено встановити програму для смартфона під назвою Freedom. Ця програма була налаштована на блокування всього мобільного доступу до Інтернету, включаючи як Wi-Fi, так і стільникові дані, на їх смартфонах протягом двох тижнів. Важливо те, що блокування було спеціально націлене на доступ в Інтернет, дозволяючи учасникам продовжувати використовувати свої телефони для текстових повідомлень і телефонних дзвінків. Вони також могли отримувати доступ до Інтернету з інших пристроїв, таких як настільні комп'ютери або ноутбуки. Така конструкція дозволила дослідникам ізолювати вплив мобільного доступу до Інтернету, а не повністю відключати учасників від усіх цифрових технологій.
Ключовим аспектом цього дослідження було об'єктивне відстеження того, чи учасники дійсно дотримувалися блокування Інтернету. Програма Freedom автоматично реєструвала, чи було активне блокування Інтернету протягом періоду втручання, надаючи міру дотримання. Учасники заповнювали опитування та когнітивні тести у трьох точках часу: на початку дослідження (вихідний рівень), після перших двох тижнів та через чотири тижні. Ці оцінки вимірювали суб'єктивний добробут, психічне здоров'я та увагу.
Суб'єктивний добробут вимірювалося за допомогою стандартної моделі, яка включає три компоненти: позитивні емоції, негативні емоції та задоволеність життям. Психічне здоров'я оцінювалося з допомогою низки заходів, розроблених для виявлення симптомів депресії, тривоги, гніву, соціальної тривожності й труднощів у функціонуванні особистості. Увага оцінювалася двома способами: за допомогою анкети самозвіту, в якій питалося про провали уваги й блукання розуму, і за допомогою об'єктивного комп'ютерного завдання, що називається завданням поступового настання безперервної продуктивності (gradCPT). GradCPT призначений для вимірювання стійкої уваги – здатності зберігати фокус протягом тривалого часу – вимагаючи від учасників реагувати на певні зображення, утримуючись від відповіді на інші.
На додаток до цих основних результатів дослідники також виміряли кілька факторів, які можуть пояснити, чому блокування мобільного інтернету може призвести до покращення. Ці потенційні опосередковані чинники включали соціальну пов'язаність, почуття самоконтролю, те, як учасники проводили свій час (категоризований як час в офлайн-світі, час на цифрове спілкування та витрати часу на медіа), і тривалість сну. Нарешті, вони також оцінили базові рівні «страху упустити щось» (FoMO) та симптоми синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), щоб побачити, чи вплинули ці фактори на те, наскільки люди виграли від блокування інтернету.
Дослідження показало, що блокування мобільного інтернету на два тижні справило позитивний вплив на кілька аспектів психологічного функціонування. Учасники групи втручання показали значні покращення суб'єктивного добробуту та психічного здоров'я протягом перших двох тижнів, коли їхній інтернет був заблокований. Ці покращення спостерігалися як збільшення позитивних емоцій та задоволеності життям, а також зниження симптомів тривожності, депресії та інших проблем із психічним здоров'ям. Аналогічно, коли групі відстроченого втручання було заблоковано інтернет протягом наступних двох тижнів, вони також зазнали порівнянних поліпшень добробуту та психічного здоров'я.
Щодо уваги, обидві групи показали покращення своєї здатності підтримувати увагу, виміряну за допомогою об'єктивного завдання gradCPT, під час відповідних періодів блокування інтернету. Учасники також повідомили про меншу кількість провалів уваги та покращення усвідомленості уваги, коли мобільний інтернет був обмежений. Цікаво, що як для добробуту, так і для психічного здоров'я позитивні ефекти, мабуть, дещо зменшилися після зняття блокування інтернету, хоча самопочуття залишалося значно вищим, ніж на початку дослідження. Однак для уваги, покращення, мабуть, зберігалися навіть після відновлення доступу до мобільного інтернету.
Щоб зрозуміти причини цих позитивних змін, дослідники вивчили потенційні опосередковані фактори. Вони виявили, що покращення у добробуті, психічному здоров'ї та увазі можна частково пояснити змінами у тому, як люди проводили свій час, коли у них не було доступу до мобільного інтернету. Зокрема, під час блокування інтернету учасники повідомили, що витрачали більше часу на офлайн-активності, такі як особисте спілкування, заняття спортом та перебування на природі. Вони також витрачали менше часу на медіа. Ці зміни у використанні часу, поряд зі зростанням почуття соціальної зв'язаності та самоконтролю, і навіть невеликим поліпшенням сну, мабуть, сприяли перевагам блокування мобільного інтернету.
Крім того, дослідження вивчало, чи впливають певні індивідуальні характеристики на ефективність блокування Інтернету. Вони виявили, що люди, які повідомили про вищий рівень страху згаяти щось на початку дослідження, зазнали більшого поліпшення як суб'єктивного добробуту, так і психічного здоров'я, коли вони заблокували мобільний інтернет. Аналогічно, люди з великою кількістю симптомів СДУГ на початку дослідження показали більше покращення уваги, коли їхній мобільний інтернет був обмежений. Це говорить про те, що люди, які схильні турбуватися про те, щоб упустити щось у мережі, або у яких проблеми з увагою, можуть отримати ще більше користі від перерв у постійному доступі до мобільного інтернету.
Хоча дослідження дає цінну інформацію, важливо враховувати його обмеження. Одним з обмежень є те, що лише близько 25% учасників повністю дотримувалися блокування інтернету протягом усього двотижневого періоду втручання, виходячи із суворого визначення дотримання. Однак навіть за такого недосконалого дотримання дослідники все одно спостерігали значні позитивні ефекти, припускаючи, що навіть часткове скорочення використання мобільного інтернету може бути корисним. Ще одним обмеженням є те, що дослідження було зосереджено виключно на користувачах iPhone, тому поки не зрозуміло, чи результати будуть узагальнені на користувачів інших типів смартфонів.
Майбутні дослідження можуть ґрунтуватися на цих результатах, вивчаючи довгострокові ефекти обмеження мобільного Інтернету. Було б також корисно вивчити ці ефекти у різних групах населення та вивчити оптимальну тривалість та стратегії обмеження інтернету для максимізації переваг. Подальші дослідження можуть також вивчити, як різні типи онлайн-контенту та дій сприяють ефектам, що спостерігаються. Нарешті, глибше вивчення конкретних механізмів, за допомогою яких скорочення використання мобільного інтернету призводить до покращення добробуту та уваги, ще більше покращить наше розуміння складного зв'язку між нашими цифровими звичками та нашим психологічним здоров'ям.
