Вчені вважають, що життя на Венері таки було виявлено
Минулого року дослідники викликали фурор, оголосивши про відкриття значних джерел фосфіну в атмосфері Венери. У той час вони стверджували, що безбарвний газ без запаху може бути можливою ознакою життя, оскільки часто є результатом руйнування органічної речовини тут, на Землі.
Гіпотеза залишається дещо натягнутою: хмари в щільній атмосфері планети, наповненої вуглекислим газом, можуть містити форми життя, які також виявляються стійкими до неймовірно їдких крапель сірчаної кислоти, що оточують їх.
І дійсно, інші вчені також піддали цю гіпотезу холодній воді, вказавши на можливість помилки обробки, яка ставить під сумнів самі дані.
Але тепер нове дослідження дає нове життя дратівливої теорії. Сірчана кислота, за словами вчених з Массачусетського технологічного інституту, може бути нейтралізована присутністю аміаку, який, як підозрюють астрономи, також присутній в атмосфері планети завдяки місіям зондів Venera 8 і Pioneer Venus у 1970-х роках.
За їхніми словами, аміак запустить довгий ланцюжок хімічних реакцій, які можуть перетворити хмари Венери на гостинне місце.
Коротко кажучи, «життя може створювати своє власне середовище на Венері», — пишуть дослідники у своїй статті, що була включена до журналу Proceedings of the National Academy of Sciences.
«Таким чином, наша модель передбачає, що хмари більш придатні для життя, ніж вважалося раніше, і можуть бути заселеними», — підсумовують дослідники.
Газоподібний аміак сам собою може бути результатом біологічних процесів, як припускають автори, а чи не блискавок чи вивержень вулканів, як передбачалося у попередньому дослідженні.
«На Землі дуже кисле середовище, в якому живе життя, але воно не схоже на середовище на Венері — якщо тільки життя не нейтралізує деякі з цих крапель», — заявила у прес-релізі співавтор Сара Сігер, професор планетарних наук у Массачусетському технологічному інституті.
Це інтригуючий висновок, але тільки надсилання зонда в атмосферу Венери переконливо підтвердить привабливу гіпотезу.
На щастя, і НАСА, і Європейське космічне агентство планують відправити свій власний космічний корабель до нашого найближчого планетного сусіда протягом наступних 10-15 років. Тож, сподіваюся, деякі відповіді нарешті з'являться.
