«Цей день мав увійти в історію української космічної галузі.
«Либідь» — проект створення національного супутника космічного зв’язку з власним космічним апаратом на геостаціонарній орбіті. Його задумували ще для того, щоб пропустити через нього весь трафік телеканалів під час «Євро 2012». Цей супутник не тільки дозволив би користуватись українським каналам ресурсом українського апарату, а й продавати частину ресурсу», — розповідає Павло Дегтяренко.
Нині він очолює Державне космічне агентство України та займається роботою над запуском супутника. З моменту підписання контракту з канадцями минуло 7 років, однак донині український супутник на орбіту так і не вийшов.
Канадці мали виготовити супутник для Укркосмосу, після чого супутник «Либідь» на українській ракеті «Зеніт» мав вийти на орбіту з космодрому Байконур. Фінансувала проект канадська експортна агенція EDC,що видала Україні кредит у розмірі 292 мільйонів доларів під гарантії українського уряду.
Запуск супутника дозволив би українським телеканалам заощадити чимало грошей на поширенні сигналу. Сьогодні вони використовують супутники інших країн, що досить недешево.
«Попри те, що супутник уже зроблений, він 2 роки перебуває на зберіганні, ми не можемо здійснити пуск. Як для супутника, так і для проекту загалом це не дуже добре. Ми втратили час. Ми втратили ринок, загальмували розвиток телекомунікаційного супутника. Ми не маємо інформації, яка б нам допомогла працювати і в державному, і в приватному секторі, що якраз забезпечував би телекомунікаційний супутник», — розповідає Едуард Кузнєцов, що працює в Державному космічному агентстві понад 20 років. Він був одним з натхненників проекту «Либідь» ще в 90-х.
Чому ж супутник так і не вийшов на орбіту? Причина в небажанні канадської компанії MDA продовжувати роботу над проектом. Про це нам розповів нинішній голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко:
«MDA, яка є підрядником з розробки та запуску цього космічного апарату, заявила про вихід з проекту 7 вересня. Протягом цього часу ми здійснили низку зусиль і на урядовому рівні, і на рівні космічного агентства, щоб повернути MDA до проекту. Наразі вони не згодні».
Чому MDA вирішило вийти з проекту, пояснив колишній голова Державного космічного агентства Любомир Сабадош:
«Ми втратили станцію контролю і зв’язку в Євпаторії через анексію Криму. Фактично з 2014 року канадська сторона ввійшла в позицію форс-мажору. Вони сказали: вибачте, тут у нас незрозуміла ситуація, торгово-промислова палата підтвердила, що є форс-мажор. Отже, треба його подолати, тоді ми повернемося до контракту. З українського боку, коли я був головою ДКАУ, ми провели низку заходів. Укркосмос, на мою думку, подолав форс-мажор».
Однак канадська сторона до роботи над проектом так і не повернулася.
«Реально, була проблема — утрачені гроші на Кіпрі... Кошти, взяті під державні гарантії України, в Канаді рухалися через фінансового посередника. Саме це, на мою думку, і на думку фахівців, було основною причиною провалу проекту й відсутності старту у 2012 році», — пояснює Сабадош.
Гроші, про які каже екс-голова космічного агентства, — це 8 мільйонів доларів США, які втратила сейшельська компанія-посередник Briklin Limited.
Фірма з Сейшельських островів з’явилася в проекті у 2011 році за ініціативи української сторони. Сейшельський офшор став посередником між канадською стороною та українським підприємством Південмаш. Останнє мало збудувати ракету-носій «Зеніт» для виведення супутника на орбіту.
Однак частина канадських грошей, а саме 8 мільйонів доларів, які сейшельська компанія мала передати Південмашу, зникла. Через це добудова ракети зупинилася.
«Утрачені гроші на Кіпрі не дали можливості нашому підприємству Південно-машинобудівному заводу збудувати ракету й поставити її на космодром Байконур, щоб супутник був виведений на заплановану орбіту», — додає Сабадош.
Про те, звідки в проекті взявся сейшельський посередник, ми запитали й чинного голову Державного космічного агентства Павла Дегтяренка.
«Я собі це питання ставлю всі 2 з лишком місяці мого перебування на посаді голови Космічного агентства. Відповіді в мене наразі немає».
Роботу над проектом тоді доручили Михайлу Гріншпону — бізнесменові зі скандальним минулим.
У 2000-х він устиг побувати радником міністра оборони України Кузьмука, а також радником голови космічного агентства, нині покійного Олександра Зінченка.
Поява Михайла Гріншпона викликала неоднозначну реакцію працівників агентства, адже багато хто сумнівався в його професійності й обізнаності в космічній галузі. Про це нам розповів й Едуард Кузнєцов.
«Офіційно він не був радником. На певний період тодішній голова призначив його радником на громадських засадах, але він вів цей проект і певні проблеми виникли через те, що він не був фахівцем у галузі. Іноді в приватній бесіді доводилось їм розповідати, що таке супутник, як він літає, про технічні особливості дистанційного зондування землі, чим відрізняється супутник телекомунікаційний від супутника з науковим напрямком роботи й набором апаратури. Як студентам на пальцях треба було розповідати».
За інформацією Слідства.Інфо, в період роботи в Космічному агентстві України, саме Гріншпон мав стосунок до сейшельського офшору, де зникли гроші для ракети-носія. Та й сам бізнесмен цього не заперечує:
— Так, компанією Briklin Limited я повністю керував. — відповів він на питання журналістів.
Ми запитали, куди поділися 8 мільйонів доларів, що мали б піти на будівництво ракети:
— Пам’ятаєш, на Кіпрі, коли банки всі накрилися? І офіційно все там. Ми ж наймали аналітиків. По-друге, всі мої компанії, які працювали з MDA, проходили антикорупційну перевірку в Лондоні.
— Чому не можна було напряму гроші перерахувати?
— Можна було. Але у 2008 році, коли готувався тендер... ти ж розумієш, що Україна — це великий ринок. Не хотіли, щоб у нас був свій супутник. Було багато перешкод.
Народний депутат Андрій Тетерук уважає, що Гріншпон має за це відповісти перед законом:
«Я робив численні запити і до Генеральної прокуратури, і до поліції щодо реалізації проекту «Либідь». Чітко з датами і фактами вказав на зловживання радника Гріншпона і генерального директора Капштика, які своїми діями зруйнували проекти, що призвело до втрати державних коштів, виділених на реалізацію цих проектів», — розповідає він.
Оборудкою зі зниклими мільйонами, зрештою, зайнялося Національне антикорупційне бюро. Утім, Гріншпон не надто переймається через це:
«Вони нацькували на мене НАБУ. А я ж повністю надав всі документи. З Кіпру та комісії, яка проводила аудит. Усе повністю. І всі банки вони перевірили, і джерело цих грошей»
Тетерук зі свого боку впевнений, що інформація, яку він передав правоохоронцям, допоможе зрештою розібратися, чому саме проекти так і не реалізували.
«Розібратися, хто на цьому збагатився і чому на цьому втратила наша держава. І притягнути винних до відповідальності», — додає депутат.
Утім, навіть якщо Антикорупційне бюро й затримає Михайла Гріншпона, він може з легкістю повторити долю багатьох посадовців, яких суди випустили на волю, навіть після приголомшливих викривальних доказів, наданих НАБУ. От тільки Україна опиниться в центрі масштабного міжнародного скандалу, як держава, що неспроможна забезпечити відсутність корупції навіть у космосі.
Олександр Гуменюк, «Слідство.Інфо»
